Перейти до основного змісту

«Мова поведінки»

підготовлено за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми Стійкість суспільства через культуру

Заявка № 9SRC21-35672

Лот 2. Безбар’єрне суспільство

Тип проєкту Індивідуальний

Назва проєкту англійською мовою The Language of Behavior

Географія реалізації проєкту

  •  Україна

Початок проєкту 2026-05-16

Кінець проєкту (включно із фінальним звітуванням) 2026-10-01

Тривалість проєкту в місяцях 4.5

Пріоритети ЛОТу, яким відповідає Проєкт?

  • Підтримка інноваційних ініціатив.
  • Розробка та поширення інклюзивного культурного контенту.
  • Реалізація проєктів із застосуванням інклюзивних і травмоінформованих культурних практик.
  • Підтримка публічних подій і соціальних інформаційних кампаній.

«Мова поведінки» — це інклюзивний мистецько-освітній документальний фільм, що розкриває поведінку дитини з інвалідністю як форму її комунікації та культурної взаємодії з середовищем. Проєкт демонструє, яким чином педагоги, психологи, соціальні працівники, фахівці з поведінкового аналізу та батьки можуть навчитися “зчитувати” поведінку ненормотипової дитини, розуміти її причини та формувати без примусу нові поведінкові навички з повагою до гідності та потреб кожної дитини. Проєкт поєднує мистецьку документалістику та освітню складову, формуючи нову культуру інклюзії, відповідального батьківства та професійної взаємодії у сфері освіти й соціальної підтримки.

Унікальність проєкту «Мова поведінки» полягає в поєднанні документалістики, освітнього контенту та принципів безбар’єрності у форматі, який майже не представлений в українському культурному просторі. На відміну від традиційних документальних фільмів про інвалідність, що часто зосереджуються на темі співчуття або подолання наявних перешкод, Проєкт пропонує змістити фокус із “проблемної дитини” на середовище та взаємодію дорослих із нею.

  1. Поведінка дитини розглядається як «мова потреб», а не як «відхилення», що є інноваційним для масового культурного наративу. Інноваційні аспекти Проєкту:

Поведінка як культурна комунікація. Проєкт вперше в українському документальному кіно системно представляє поведінку дитини з інвалідністю, як форму комунікації та культурної взаємодії, доступну для розуміння широкою аудиторією.

  1. Поєднання мистецтва та науково обґрунтованих практик. Фільм інтегрує сучасні професійні підходи (зокрема ненасильницькі поведінкові методи) у художню документальну форму без спрощення.
  2. Зміна ролі глядача. Глядач не залишається пасивним спостерігачем, а проходить шлях трансформації власних уявлень — від оцінювання до розуміння й емпатії.
  3. Безбар’єрні мова та форма подачі. Складні теми подаються простою, етичною та доступною мовою, що зменшує інформаційні й ментальні бар’єри (у Додатку «Концепція» заявником наведено фахові назви 25 тематичних випусків, а також їх переклад доступною мовою для широкого загалу).
  4. Фокус на процесі, а не на результаті. Інноваційність полягає у відмові від «успішних кейсів» як самоцілі та демонстрації реального процесу навчання, помилок і поступових змін.
  5. Освітній потенціал культурного продукту. Фільм задуманий не лише, як мистецький твір, а й як інструмент для подальшої освіти, обговорень і формування практик безбар’єрної взаємодії.

Коротка інформація про проєкт англійською мовою, яка включає мету та результати (до 100 слів)

“The Language of Behavior” is an inclusive artistic and educational documentary film that explores the behavior of a child with a disability as a form of communication and cultural interaction with their environment. The project demonstrates how educators, psychologists, social workers, behavior analysts, and parents can learn to “read” the behavior of a neurodivergent child, understand its underlying causes, and, without coercion, develop new behavioral skills while respecting the dignity and needs of every child. The project combines artistic documentary filmmaking with an educational component, fostering a new culture of inclusion, responsible parenting, and professional collaboration in the fields of education and social support.

Цілі проєкту:

  1. Ціль: надання особам з інвалідністю можливості розвивати й використовувати свій творчий, художній та інтелектуальний потенціал шляхом створення культурно-освітнього продукту у формі документального фільму “Мова поведінки” загальним хронометражем 60 хвилин.

  2. Ціль: розповсюдження документального фільму “Мова поведінки”.

Цільові аудиторії Проєкту

  1. Якісні показники:

Пряма цільова аудиторія Проєкту «Мова поведінки» — це особи, які безпосередньо взаємодіють з дітьми з інвалідністю та впливають на формування їхнього освітнього, соціального й культурного середовища. До прямої цільової аудиторії належать:

А) Батьки та опікуни дітей з інвалідністю: – перебувають у стані емоційного та інформаційного перевантаження; – шукають етичні, ненасильницькі методи взаємодії; – зацікавлені в практичному, зрозумілому контенті.

Б) Педагоги інклюзивної освіти та їх асистенти: – працюють з дітьми з особливими освітніми потребами; – потребують прикладів реальної практики; – стикаються з професійним вигоранням і браком ресурсів.

В) Психологи та соціальні працівники: – зацікавлені в міждисциплінарному підході; – шукають культурні інструменти для просвітницької роботи; – працюють із родинами у кризових станах.

Г) Поведінкові аналітики, фахівці інклюзивних і реабілітаційних центрів: – потребують якісного україномовного контенту; – використовують аудіовізуальні матеріали в роботі з родинами.

  1. Очікувані якісні зміни:

підвищення загального рівня розуміння поведінки дітей з інвалідністю; – зменшення у суспільстві страху та стигматизації; – формування ненасильницьких моделей взаємодії з ненормотиповими дітьми; – підвищення професійної впевненості фахівців; – емоційна підтримка батьків дітей з інвалідністю.

Опосередкована (непряма) аудиторія Проєкту

  1. Якісні показники:

Непряма цільова аудиторія Проєкту «Мова поведінки» — це групи, які не працюють безпосередньо з дітьми з інвалідністю щоденно, але впливають на формування суспільних установок, культурної політики, освітніх практик та рівня безбар’єрності середовища. До непрямої цільової аудиторії належать:

А) Широка культурна аудиторія: – глядачі документального кіно; – люди, зацікавлені в соціально значущих темах; – спікери, що формують громадську думку та ментальні установки.

Б) Студенти педагогічних, психологічних, соціальних та мистецьких спеціальностей: – майбутні фахівці, які формуватимуть інклюзивне середовище; – відкриті до нових моделей мислення та практик.

В) Культурні менеджери, куратори, освітяни: – ухвалюють рішення щодо програм, показів, заходів; – впливають на доступність інклюзивного контенту.

Г) Представники органів місцевого самоврядування та освітньої політики: – формують умови впровадження безбар’єрних рішень; – зацікавлені в прикладних культурних інструментах.

Д) Громадські організації та ініціативи: – працюють у сфері культури, освіти, прав людини; – мають змогу масштабувати вплив Проєкту.

  1. Очікувані якісні зміни:

формування емпатійного ставлення до дітей з інвалідністю; – зменшення стереотипів і страхів; – підвищення культури безбар’єрної комунікації; – зацікавлення темою інклюзії як частиною культурного процесу; – готовність підтримувати інклюзивні ініціативи.

Команда Проєкту

  1. Москалець Алла Сергіівна

Поведінкова аналітикиня, що забезпечує науково-психологічний супровід Проєкту, допомагаючи коректно висвітлювати тематику корекції не нормотипових дітей, а також підтримує учасників на всіх етапах реалізації Проєкту. Також вона надає рекомендації щодо монтажу та закадрового тексту, щоб уникнути тригерів для глядацької аудиторії. У проєкті дуже важлива її співпраця зі звукорежисерами щодо підбору музичного супроводу, який не викликатиме додаткового стресу в осіб з ментальними порушеннями.

  1. Барабаш Роман Михайлович

Режисер-постановник, який забезпечує художню концепцію, керує творчим процесом та контролює всі етапи створення документального фільму, також займається відбором локацій для зйомок, узгодженням візуальних рішень із оператором-постановником. Важлива його робота з психологом-консультантом щодо елементів фільму, що стосуються осіб з інвалідністю, та щодо коректності відображення цієї теми.

  1. Гуцу Максим Лаврентійович

Оператор-постановник, що відповідає за візуальне рішення Проєкту, створення композицій кадру, освітлення та художню якість знятого матеріалу. Працює у тісній співпраці з режисером та художнім відділом для досягнення кінематографічного стилю. Здійснює відбір та коригування оренди знімальної техніки.

  1. Погорєлов Віктор Станіславович

Продюсер (керівник Проєкту), який відповідає за загальне управління, координацію всіх етапів реалізації, контроль ресурсів та комунікацію між учасниками й партнерами. Узгодження умов співпраці та оформлення договірних відносин. Обговорення та складання графіку регулярних зустрічей команди, затвердження системи моніторингу виконання етапів проведення роботи, створення спільної бази доступу до робочих матерів для команди.

  1.  Гунько Оксана Олександрівна

Сценаристка (копірайтерка, редакторка), що відповідає за створення концепції та сценаріїв документального фільму, адаптацію матеріалу під реальні умови зйомок, співпрацю з режисером, консультантом з психології та командою постпродакшну.

  1. Іваненко Аліна Сергіївна

Консультантка-методолог. Разом з Москалець Аллою відповідає за методологічну точність сценаріїв навчальних роликів, підтримує учасників та їх родини на етапі зйомки Проєкту: забезпечує етичний підхід до зйомок і фіксує наратив.